Університетська програма не встигає за IT-ринком
П’ять років для університету — нормальний цикл навчання. Для IT це майже окрема епоха. За цей час одні технології встигають стати стандартом, інші втратити актуальність, а в роботі розробників з’являються інструменти, яких на першому курсі могло взагалі не існувати. Тому навчальна програма часто просто не встигає за тим, що відбувається на ринку.
Але проблема не зводиться до списку технологій. Молодий фахівець може добре знати мову програмування і написати правильний код, але реальний проєкт швидко ставить інші запитання. Навіщо бізнесу ця функція? Скільки часу займе її розробка? Що може піти не так? Як пояснити проблему команді й що робити, якщо початкове рішення не спрацювало? Саме тут починається різниця між умінням програмувати та вмінням працювати розробником.
Університет дає базу, і вона потрібна. Але професія починає складатися вже на реальних проєктах. У Megasite новачки переймають досвід у старших колег, працюють із реальними задачами й неминуче помиляються. Іноді одна така помилка та її розбір можуть навчити більше, ніж річний курс лекцій.
Як у Megasite працюють із junior-фахівцями
Коли до нас приходить джун, ми й не очікуємо побачити за його плечима десятки комерційних проєктів. Значно цікавіше зрозуміти, що він робитиме, коли зіткнеться із завданням, якого раніше не бачив. Тому дивимося на базові технічні знання, логічне мислення, здатність навчатися, відповідальність і комунікацію з командою.
Особливо показовий для нас досвід, коли людина вже намагалася щось зробити самостійно. Знайшла проблему, розібралася в технології, кілька разів зайшла не туди, але зрештою знайшла рішення. Навіть невеликий власний проєкт у цьому сенсі може розповісти про людину більше, ніж оцінка в дипломі.
Скажу навіть більше: у нас є фахівці без вищої освіти, які навчалися самостійно або на онлайн-курсах, набиралися досвіду самі чи в інших командах і зараз працюють на рівні middle та senior.
Перші місяці в команді: як влаштований онбординг
Онбординг у стилі «ось тобі доступи, далі розберешся» може швидко перетворити перший робочий тиждень на квест. Тому нова людина спочатку отримує базу для самостійного вивчення: інструкції, регламенти, чеклисти та все, що потрібно знати про свою роботу.
Але залишати новачка сам на сам із документацією теж немає сенсу. Поруч є тімлід, до якого можна прийти із запитанням чи попросити допомоги. Причому звертатися можна не лише до нього. Абсолютно нормально написати будь-якому колезі незалежно від його позиції й попросити підказку.
Під час онбордингу свою частину роботи бере на себе й HR, який допомагає з організаційними питаннями та зв’язує з потрібними людьми. Коли співробітник долучається до проєкту, він отримує документацію з усім контекстом: що команда вже зробила, що запланувала, які є терміни та хто за що відповідає. Тут поруч з’являється і проджект-менеджер, який знає, що відбувається на проєкті та хто за що відповідає.
У результаті новачок не залишається сам перед купою незнайомих задач. У нього є тімлід, HR, проджект, документація, таск-менеджер і CRM. Завдання такого онбордингу просте. Людина має якомога швидше зрозуміти, як тут усе працює, і перейти від «а де це знайти?» до повноцінної роботи над проєктом.
Диплом не покаже, що фахівець уміє на практиці
В IT давно існує парадокс. Більшість розробників мають вищу освіту, але далеко не всі вчилися програмувати саме в університеті. Я якось натрапив на цікаве дослідження Stack Overflow. У 2024 році 66% опитаних мали ступінь бакалавра або магістра, але лише 49% вказали навчальні заклади серед місць, де вони вчилися програмувати.
У нас приблизно та сама логіка під час найму. Я, здається, за 16 років майже жодного разу й не дивився дипломи кандидатів. Сам факт закінчення університету показує, що людина здобула певну освіту. Але він нічого не говорить про те, що станеться, коли на реальному проєкті щось піде не за планом.
Саме в такі моменти й проявляються навички, які для нас важливіші за оцінки. Чи може людина розібрати проблему на частини, знайти причину, нормально поговорити з командою, сприйняти фідбек і довести задачу до результату? Саме тому в кандидатів ми оцінюємо системне мислення, відповідальність, уважність до деталей і здатність самостійно навчатися.
І ще одна важлива навичка — вміти знайти те, чого не знаєш. В IT неможливо знати все. Хороший фахівець має вміти виявити проблему, знайти потрібну інформацію, розібратися, як її вирішити, і довести рішення до результату.
Не чекайте випуску, щоб здобувати досвід
Університет не заважає починати кар’єру ще під час навчання. Тому моя головна порада студентам проста. Не чекайте випуску, щоб уперше зіткнутися з реальною розробкою. Можна піти на практику, а ще краще створити власний невеликий проєкт: сайт, застосунок, автоматизацію або будь-що, що доведеться зробити від початку до кінця.
Найбільше досвіду дає самостійна робота над проєктом від ідеї до готового продукту. Треба вигадати ідею, спроєктувати її, почати розробку, десь помилитися, зрозуміти, чому нічого не працює, знайти рішення, протестувати й довести все до релізу. Один такий проєкт не зробить студента досвідченим розробником, але кілька вже дадуть те, чого не отримаєш лише на лекціях, — досвід самостійно розв’язувати реальні проблеми.
При виборі агенції слід дивитись не тільки на заробітну плату, але і на колектив та систему онбординга. Сильна команда поруч іноді цінніша за невелику різницю в офері. Коли щодня працюєш із людьми, які знають більше за тебе, бачиш їхні рішення, можеш ставити запитання й отримувати зворотний зв’язок на реальному проєкті, професійний рівень зростає значно швидше. А разом із ним зростає й твоя цінність на ринку.