Китайський виробник чипів пам’яті ChangXin Memory Technologies (CXMT) продовжує зміцнювати позиції на світовому ринку DRAM. Компанія заявила про прогрес у виробництві сучасної пам’яті для смартфонів та систем штучного інтелекту, а її частка світового ринку вже досягла 10%.
Як пише WSJ, під час зустрічі з інвесторами керівництво CXMT повідомило, що попит на DRAM залишається високим. Генеральний менеджер компанії Чжао Лун заявив, що CXMT може оперативно змінювати асортимент продукції та темпи виробництва залежно від ситуації на ринку. За його словами, деякі рішення компанії вже здатні конкурувати з продукцією провідних світових виробників за продуктивністю, якістю та стабільністю постачання.
Одним із ключових досягнень стало проникнення CXMT на ринок мобільної пам’яті. Xiaomi вже представила свій новий складаний флагман Xiaomi 18 Fold, який використовує новітні чипи пам’яті китайського виробника. Це може стати важливим кроком для CXMT, адже раніше в цьому сегменті домінували Samsung Electronics та SK Hynix.
За даними Counterpoint Research, у другому кварталі 2026 року CXMT займала близько 10% світового ринку DRAM. Роком раніше її частка становила лише 4%. Таким чином, китайська компанія значно швидше, ніж очікували деякі аналітики, досягла двозначної частки ринку.
CXMT також намагається закріпитися на перспективному ринку пам’яті HBM, яку використовують разом із процесорами для ШІ. Компанія не розкрила конкретних подробиць щодо своїх розробок, але заявила про продовження роботи над новими продуктами та виробничими технологіями.
За оцінкою Goldman Sachs, до 2028 року CXMT може забезпечувати до 50% китайського попиту на DRAM і до 40% попиту на HBM. Додаткові інвестиції у пакування чипів та високопродуктивні обчислення можуть допомогти компанії посилити позиції на ринку пам’яті для ШІ.
Нагадаємо, завдяки буму ШІ CXMT нещодавно обійшла Tencent і стала найдорожчою китайською компанією. Наразі її оцінюють приблизно у $591 млрд, тоді як капіталізація Tencent становить близько $515 млрд.
Читайте також: Китайська CXMT подала до суду на Пентагон через внесення її до “чорного списку” компаній